Історія винаходу та поширення одного з найпопулярніших пристосувань для приготування кави.
«Coffee plunger», «cafetiere», «coffee press» — цей пристрій для приготування кави відомий у всьому світі під різними назвами. Але суть залишається незмінною: френч-прес люблять за його простоту та автономність. Для приготування кави в ньому не потрібні ані плита, ані електрика.
Як працює френч-прес
За легендою, один француз захотів потішити себе чашечкою кави. Він закип’ятив воду, але забув насипати каву. «Нічого, — подумав, — додам зараз, гірше не буде». Але стало гірше: усі часточки кави піднялися на поверхню, і такий напій було неможливо пити. Тоді винахідливий француз купив у торговця металеве ситечко та за його допомогою опустив кавову гущу на дно посудини.
Саме так працює сучасний френч-прес. На відміну від гейзерної або крапельної кавоварки, у френч-пресі немає окремих резервуарів для води та готового напою. Щоб відділити кавову гущу, у френч-пресі використовують поршень, який «проціджує» каву — опускає часточки на дно, дозволяючи насолодитися чистим напоєм.
Французи чи італійці: хто першим придумав френч-прес
Назва френч-прес натякає, що його походження має бути французьким. Але це не зовсім так.
Перший варіант френч-преса дійсно придумали французи. У 1852 році Майєр і Дельфорж розробили проєкт свого винаходу. Це була проста ємність із плоским ситом всередині, яке опускало кавову гущу на дно.
Проте перший патент на френч-прес був зареєстрований в Італії. У 1928 році Аттіліо Калімані та Джуліо Монета створили пристрій, дуже схожий на винахід Майєра та Дельфоржа.
Перший комерційний успіх: черговий французький винахід Cafeolette
У попередніх пристроїв був один недолік: вони залишилися лише на рівні ідеї. Перший френч-прес, який можна було купити й використовувати, з’явився в 1913 році — і знову у Франції. Француз Луї Форест придумав Cafeolette — маленький чайник із поршнем у вигляді металевого фільтра.
На відміну від сучасних френч-пресів, Cafeolette використовували для приготування кави з молоком. Мелену каву заливали гарячим молоком, залишали для настоювання на кілька хвилин, а потім проціджували готовий напій.
Італієць Бонданіні та найпопулярніший френч-прес
Найпопулярніший дизайн френч-преса придумав швейцарсько-італійський дизайнер Фальєро Бонданіні у 1958 році. Це була скляна ємність у металевій оправі з металевим фільтром всередині.
Бонданіні запатентував свій винахід і почав його виробництво на фабриці французької компанії Martin S.A. Назва цього френч-преса теж була французькою — Chambord («Шамбор»). Так італійська версія френч-преса поширилася у Франції та стала характерною рисою французьких кафе.
У 1960-х роках один з інвесторів компанії Martin S.A. відкрив у Великобританії виробництво френч-пресів під назвою «La Cafetière Classic». Вважається, що відомості френч-пресу додав фільм «Досьє „Іпкресс“» 1965 року, де герой Майкла Кейна готував свіжозмелену каву саме цим способом.
Згодом френч-прес почав набирати популярність у Данії. Поширенням займалася датська компанія Bodum, яка в 1991 році навіть купила права на винахід і виробництво.
Сучасний френч-прес
Якщо класичний Chambord виготовлений зі скла, то зараз на ринку є безліч варіацій френч-пресів із різних матеріалів.
Наприклад, канадський Espro Press виготовлений з нержавіючої сталі та має подвійний фільтр. А в American Press є закрита камера для меленої кави, що дозволяє не очищати фільтр після кожного приготування. Інший американський пристрій Rite Coffee Press доповнено термометром і таймером, а також випускається в керамічній версії.