Як вирощують кавові дерева

Кава – це, насамперед, рослина, яка має свої особливості вирощування. Як розмножуються кавові дерева, чому в Бразилії дерева ростуть під відкритим сонцем, а в Ефіопії у затінку, які елементи беруть із ґрунту, скільки ростуть та з якою періодичністю плодоносять.

Поширення кавових дерев

Кавові дерева розмножують кількома способами. Найпопулярніші з них – за допомогою насіння та живцюванням.

За допомогою насіння

Стиглі ягоди збирають, знімають з них шкірку та м’якоть. Зерно відмивають від клейковини, сушать до 16-18% та висаджують у знезаражений, майже стерильний ґрунт із мікроелементами. Приблизно через 40 днів зерно проростає.

Після цього пророщене зерно переміщують у кавові ясла. У тканинні мішки насипають землю, в яку додали гній або кавову шкірку для її збагачення. Потім у ці мішки висаджують зерна.

Мішки з пророщеними зернами рядами виставляють на ділянці. Для них роблять навіс, щоб закрити молоді паростки від дощу та прямих сонячних променів. Тут саджанці проведуть 8-10 місяців, поки не перетворяться на кавові деревця заввишки 50-60 см та їх не перенесуть на постійне місце.

Однак такий спосіб розмноження не завжди зі стовідсотковою точністю відтворює материнське дерево. Проблема може виникнути через перехресне запилення. Хоч у 93-95% випадків запилення відбувається в закритій квітці, все-таки є ймовірність, що квітка відкриється. У підсумку одні кавові дерева схрещуються з іншими та з них виростають нові гібриди.

Живцями

Живець потрібно вибрати із середньої частини крони. Причому зрізати пагін з гілки, на якій ростуть листя та ягоди. Якщо вибрати гілку, на якій росте тільки листя, – з такого пагона не виросте дерево.

Зрізають пагін так, щоб на ньому було не менше двох пар листя. Зріз роблять навскіс, на відстані 3 см від нижнього листя.

Зелені живці витримують у розчині стимулятора коренеутворення. Потім їх садять у ящик з поживним ґрунтом – приблизно на 1,5-2 см у глибину. Ящик накривають плівкою, тримають у світлому, але захищеному від прямих сонячних променів місці.

Раз на тиждень живці потрібно перевіряти та стежити за вологістю ґрунту. Поливати посадки краще з пульверизатора. Загниле листя прибирати якомога швидше. Приблизно через місяць у живців з’явиться перше коріння. А приблизно через рік їх висаджують у відкриту землю.

Цей спосіб на 100% відтворює генотип материнського дерева.

Графтингом

Графтинг придумав російський біолог та селекціонер Іван Володимирович Мічурін.

Це один зі способів вегетативного розмноження, який ще називають «щепленням». Наприклад, прищеплюють стовбури дерев арабіки до корінців робусти. Це захищає коріння дерев від круглих черв’яків (нематод) або дає змогу висаджувати арабіку на ґрунті з недостатньою кількістю вологи.

Прищепа – арабіка – не утворює власного коріння, отримує воду та неорганічні солі з коренів робусти. А підщепа – робуста – отримує з прищепи органічні речовини.

Потім щеплене дерево висаджують у землю. Приблизно через 10-15 днів перевіряють, чи прижилася прищепа.

За допомогою соматичного ембріогенезу (реплікації)

Таким способом розмножують дерева тільки в 5 лабораторіях у світі.

Береться зріз листка, який очищають від бактерій та кладуть у чашку Петрі в живильне середовище – агар-агар.

У ньому виростають кристали, які потім зчищають, кладуть у живильний розчин та в стерильних умовах вирощують ембріони.

Цей процес займає близько 2 років. та виходить, що з одного листа можна реплікувати до 10 000 дерев, однакових за генотипом. Вони будуть на 100% повторювати геном материнського дерева.

Методи посадки кавових дерев

На всіх кавових фермах використовують один із двох методів посадки дерев.

1. Під прямим сонячним світлом

У Бразилії, Коста-Ріці, Колумбії вирубують ліси для створення кавових плантацій. Кавові дерева, вирощені на залитих сонцем полях, швидше дозрівають та дають більший урожай. Але термін їхнього плодоношення скорочується, дерева споживають багато поживних речовин, та ґрунт не встигає відновлюватися.

2. У тіні дерев

В Ефіопії, Індонезії, Гватемалі кавові дерева висаджують у природних для них умовах – тропічних лісах або в тіні інших дерев.

Для створення тіні використовують цитрусові, бананові дерева, кедр, ерітріну. Листя цих дерев опадає й утворює перегній, який слугує бар’єром від бур’янів. А якщо вони все ж утворюються, через тінь не встигають розвиватися.

Щільність кавових посадок залежить від типу та родючості ґрунту. Але головну роль відіграють типи дерев. Невеликі різновиди, як катурра, висаджують по 3-10 тисяч дерев на 1 га землі. Високі, як тіпіка або бурбон, висаджують по 1,3-2,5 тисяч дерев на 1 га. Робусту висаджують по 1,5 тисячі дерев на 1 га.

Склад ґрунту та його вплив на смак кави

Коріння кавових дерев бере з ґрунту воду та важливі поживні елементи: азот, фосфор, калій, кальцій, магній. При цьому склад ґрунту безпосередньо впливає на смак кави.

Ґрунт не повинен бути занадто сухим або надмірно вологим. Якщо ґрунт пересихає – ягоди не отримують живлення. Якщо ґрунт надто вологий – у коренях з’являється цвіль, а в ягодах – дефекти. Щоб необхідна частина води в землі затримувалася, а зайва після дощу йшла – ґрунту необхідний дренаж.

Склад ґрунту безпосередньо впливає на смак кави. Наприклад, завдяки вулканічному ґрунту в Латинській Америці кава має яскраву солодкість, у смаку – шоколад, горіхи, карамель. А в кенійському ґрунті міститься багато ортофосфорної кислоти. Ця кислота неорганічна, тому її присутність у ґрунті сильно впливає на смак кави – у роті з’являються пощипуючі, а на зубах поскрипучі відчуття, як від кока-коли.

Якщо в ґрунті недостатньо речовин для живлення дерев, його потрібно удобрювати: азотом, фосфором, кальцієм, магнієм. Добрива розсипають по колу біля дерева, щоб коріння вбирало їх рівномірно.

Життєвий цикл кавових дерев

Кавові дерева мають свій життєвий цикл. Приблизно через два роки після того, як дерево висадили на плантацію, воно цвіте, запилюється перехресним способом або клейстогамією, а потім дає перший урожай.

На 3-4 роки дерево добре плодоносить та дає максимальний урожай. Але після 4-го року врожайність падає.

По завершенні життєвого циклу – приблизно через 7 років – дерево підрізають. Це називається «прунінг». Дерево підрізають під кутом, щоб на зрізі не накопичувалася вода та не почалося гниття. Залишають пеньок заввишки 50 см. Потім із нього виростає новий стовбур, та починається новий цикл. З кожним підрізуванням врожайність дерева знижується, тому прунінг не повторюють більше 5-6 разів.

Життєвий цикл дерева в Бразилії коротший, та прунінг проводять частіше – приблизно раз на 5 років. Це пов’язано з тим, що дерева ростуть під відкритим сонцем, а врожай збирають механічним способом, що піддає дерева додатковому стресу.

У Кенії, наприклад, прунінг виробляють так, щоб у дерева утворилося 2 стовбури, які потім зрізають по черзі раз на 5-7 років та таким чином підтримують постійне плодоношення дерева.

Також існує практика, коли стовбур дерева підрізають під корінь, залишаючи тільки кореневу систему. Потім дерево може вирости ще 5-8 разів. Коріння може бути 35-65 років, а дереву – тільки 5-7 років.

Підіб’ємо підсумки

  • Кавові дерева найчастіше розмножують за допомогою насіння в кавових яслах та живцями, рідше – графтингом або за допомогою соматичного ембріогенезу. Також багато фермерів купують уже готові саджанці з кавових ясел, щоб висадити у себе на фермі.
  • Дерева висаджують у тіні інших дерев або під прямим сонячним світлом.
  • Щільність кавових посадок залежить від типу ґрунту, а також від виду дерев.
  • Склад ґрунту безпосередньо впливає на смак кави.
  • Щоб дерева були родючими, у ґрунті має бути достатньо вологи та важливих поживних елементів.
  • Життєвий цикл дерева займає приблизно 7-10 років. Потім його підрізають та починається новий цикл.
  • Кавове дерево може жити 35-65 років.